Алте́стове (колишні назви — Волянівка, Ульянівка, Алтеста, Кутеньовка) — село Нерубайської сільської громади Одеського району Одеської області в Україні. Населення становить 189 осіб.

Історія Землі межиріччя Південного Бугу і Дністра за результатами російсько-турецької війни 1787—1792 років опинилися у складі Російської імперії. Ділянка, на якій розташоване село, дісталася у володіння Андрієві Івановичу Альтесті — чиновнику Колегії закордонних справ, секретареві фаворита Катерини II Платона Зубова. Місце для ділянки Альтесті обирав інженер-підполковник Франц де Воллан. Від імені де Воллана та Альтесті походять історичні та поточна назви села: Воланівка, Волянівка, Деволанівка, Воланово, Ульянівка, Альтестове, Алтеста .

На початку існування села його мешканці — міщани, що орендували землю. Вони мали статус «підданих», однак не були кріпаками.

1802 року село у поміщика Альтесті викупило місто Одеса. Однак градоначальник Арман-Еммануель де Рішельє розпорядився віддати село у володіння графині Єві Мархоцькій. Її чоловік, Ігнацій Сцібор-Мархоцький, заповів село старшій дочці Пульхерії, яка оселилася там із чоловіком Еліушем Малаховським.

У селі Воланове (сучасне Алтестове) знаходився маєток Малаховських. Опис земель і родини Малаховських є на сайті одеських краєзнавцівАргатюк, С. С. // Краевед (вебсайт). Одесса, 2017.; володіння Малаховських поширювалися за села «Вигода», «Палієво», «Алтестова».

Найімовірніше, саме тут одним із Малаховських (ймовірно, Рихард Малаховський) було вперше для теренів України вселено в дику природу кроля європейського (Oryctolagus cuniculus), відомого в мисливській літературі як «дикий кролик», а в краєзнавчій — як «заєць Малаховського».

Херсонський краєзнавець Йосип Пачоський писав про дикого кроля так: «Дикій кроликъ (Lepus cuniculus Auct.). … Въ Херсонской губерніи дикій кроликъ былъ привезенъ въ Одесскій уѣздъ землевладельцемъ Малаховскимъ, аклиматизировался тамъ въ южной части и обитаетъ теперь какъ дикое животное, преимущественно, въ норахъ по обрывамъ надъ моремъ и лиманами. Его именуют тамъ зайцемъ Малаховскаго»Пачоский, I. К. Объяснительный каталогъ Естественно-Историческаго музея Херсонскаго губернскаго земства. Херсонъ: Типогр. наслед. О. Д. Ходушиной, 1906. 204 с..

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села.

Населення +Історична динаміка чисельності населення селаРікКількістьДжерело17958618099718461121887941896931916249198919020011892021189 На мапі Херсонської губернії 1869 року вказано 50 дворівТрёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXX, лист 9, 1869 год.

+Мовний розподіл населення (за даними перепису населення 2001 року)МоваКількістьВідсотокукраїнська14878.31 %російська3920.63 %болгарська10.53 %інші/не вказали10.53 %Усього189100 %

Видатні уродженці Шепелєв Володимир Андрійович — український футболіст.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Джерела