Реакцією на російське вторгнення в Україну 2022 року стало засудження з боку переважної більшості світових лідерів, причому деякі засудили особисто президента Росії Володимира Путіна за санкціонування військових дій. Деякі лідери держав схвалили вторгнення, а окремі побачили в ньому наслідок провокації НАТО. 13 країн (Венесуела, М'янма, Нікарагуа, Сирія, КНДР, Еритрея, Білорусь, Іран, Куба, Малі, Зімбабве, Буркіна-Фасо, Центральноафриканська Республіка) підтримали Росію у вторгненні та звинувачують у цьому провокацію НАТО. Деякі країни, зокрема, Китай, Індія, ПАР та низка держав колишнього СРСР зайняли нейтральну позицію.

Зміцнення власної безпеки іншими державами Литва та Молдова оголосили в себе надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну. Наступного дня після нападу Росії Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною. Посол України в Туреччині закликав цю країну-члена НАТО закрити свій повітряний простір і перекрити протоки біля входу в Чорне море для російських кораблів. 26 лютого Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів, унеможлививши їхній прохід крізь протоки Босфор і Дарданелли. Уряд Великої Британії оголосив про надання візових пільг громадянам України. Вперше в історії 25 лютого 2022 року НАТО активувало багатонаціональні сили, що складаються з сухопутних, повітряних, морських сил і сил спеціальних операцій, для захисту Альянсу. Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО, генерал Тод Волтерс, уточнив, що в Україну війська Альянсу вводитися не будуть. Велика Британія, Бельгія, Норвегія, Італія, Німеччина, країни Балтії, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словенія, Чорногорія послідовно закрили свій повітряний простір для російських літаків. До вечора 27 лютого 2022 року Європейський Союз повністю закрив свій повітряний простір для всіх літаків, які зареєстровані в Росії або контролюються Росією. Заборона на польоти торкнулася і приватних літаків. Свій повітряний простір закрили також Канада, США та Чорногорія. Німеччина 27 лютого 2022 року виділила безпрецедентні додаткові $113 млрд на свою армію. США 1 березня 2022 року вислали 12 російських дипломатів при ООН за звинуваченням у шпигунстві.

Міжурядові та міжнародні організації

Генеральна Асамблея ООН прийняла низку резолюцій, що засуджують агресію Росії в Україні та вимагають повного виведення російських військ з суверенної території України (ES-11/1, ES-11/2, ES-11/3), а також Резолюцію стосовно засудження російської агресії у день третьої річниці повномасштабного вторгнення РФГенасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засуджує агресію РФ. 24.02.2025, 18:46 7 квітня 2022 року Генеральна Асамблея ООН призупинила членство Російської Федерації у Раді ООН з прав людини через повномасштабну війну в Україні. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що російське вторгнення було «найсумнішим моментом за час мого перебування на посаді», і закликав Путіна вивести свої війська «в ім'я людства». 25 лютого 2022 року Рада Безпеки ООН не спромоглася ухвалити резолюцію, яка б засудила вторгнення Росії в Україну. З 15 держав-членів Ради Безпеки 11 підтримали, а 3 утрималися від голосування. Резолюція була відхилена через вето Росії. Африканський Союз — Голова Комісії Африканського Союзу Муса Факі та Голова Африканського Союзу та президент Сенегалу Макі Салл закликали Росію та «будь-якого іншого регіонального чи міжнародного суб'єкта в обов'язковому порядку поважати міжнародне право, територіальну цілісність та національний суверенітет України» та закликали обидві сторони конфлікту негайно встановити перемир'я та негайно розпочати політичні переговори. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) — міністри закордонних справ держав Асоціації висловили серйозну стурбованість напруженістю між Росією та Україною та закликали до максимальної стриманості та діалогу. Балтійська асамблея опублікувала заяву, в якій «рішуче засуджує вторгнення Росії в Україну». Карибська співдружність опублікувала заяву, де засуджує вторгнення в Україну та вимагає «негайного та повного виведення» російських військових з України. Рада Європи — Комітет міністрів ухвалив резолюцію, яка «найрішучішим чином засуджує збройний напад на Україну», закликає Росію «негайно та беззастережно припинити свої військові операції» та розглядатиме «заходи, які необхідно вжити у відповідь на серйозне порушення Російською Федерацією своїх статутних зобов'язань як держави-члена Ради Європи». Європейський Союз — президент Урсула фон дер Ляєн написала у Twitter: «Ми не дозволимо президенту Путіну зруйнувати архітектуру безпеки Європи», а глава зовнішньої політики Жозеп Боррель закликав Путіна зупинити «безглузду агресію». Президент Європарламенту Роберта Мецола закликала до «негайних, швидких, твердих і швидких дій» і скликала позачергову сесію парламенту на 1 березня 2022 року. Міжнародний кримінальний суд — Головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан оприлюднив заяву, в якій попереджає, що «будь-яка особа, яка вчиняє такі злочини, у тому числі шляхом наказу, підбурювання чи сприяння іншим чином до вчинення цих злочинів, може бути притягнута до відповідальності у Суді з повною повагою до принципу взаємодоповнюваності. Необхідно, щоб усі сторони конфлікту поважали свої зобов'язання за міжнародним гуманітарним правом». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг засудив напад і назвав його «серйозним порушенням міжнародного права». В окремій заяві було оголошено про намір розгорнути сили оборони та засуджено Білорусь за те, що вона сприяла нападу. Північна рада — президент Ерккі Туоміоя засудив вторгнення як «повністю несправедливе» і заявив, що воно «суперечить як міжнародному праву, так і порядку європейської безпеки». Організація американських держав опублікувала заяву, в якій засуджує напад як образу для людства і напад на цивілізовані міжнародні відносини. Організація економічного співробітництва та розвитку — Рада організації офіційно припинила переговори про вступ з Росією та наказала закрити офіси ОЕСР у Москві.

Політичні партії та опозиційні політики

Азія Японія Голова Комуністичної партії Японії Кадзуо Шії заявив, що дії Росії порушують основні принципи Статуту ООН і міжнародного права, і що він рішуче засуджує це. Він також заявив, що для президента Путіна абсолютно неприйнятно хвалитися ядерною зброєю Росії, щоб залякати країни світу. Демократична партія народу оприлюднила коментар, у якому засуджує військове вторгнення Росії в Україну і вимагає від Росії «негайно припинити збройне вторгнення». Тайвань Тайванська опозиційна партія Гоміндан засудила напад на Україну. Партія заявила, що підтримує міжнародне співтовариство, щоб вжити заходів для відновлення миру. KMT також підтверджує свою відданість самообороні та підтримці миру та стабільності в Тайванській протоці. Ємен Вища політична рада хуситів визнала так звані ЛНР і ДНР.

Європа Білоруська опозиція Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська засудила причетність Росії та Білорусі до вторгнення в Україну. Тихановська заявила, що «Росія за участю режиму Лукашенка розпочала безпідставну та безсоромну військову агресію проти України». Тихановська звернулася до міжнародної спільноти з проханням якнайшвидше запровадити найсуворіші санкції проти білоруського режиму і назвала його «спільником жорстокого нападу Росії на Україну». Вона стверджувала: «Очевидно, що Лукашенко повністю несе відповідальність за цю непотрібну війну». Білоруська опозиція також допомагає Україні через кібервійну. Греція Комуністична партія Греції (KKE) засудила «імперіалістичну війну в Україні», видавши відповідне звернення, яке також підписали компартії Іспанії (PCE), Туреччини (TKP) та Мексики (PCM). Росія Ув'язнений опозиційний політик Олексій Навальний засудив напад Путіна, заявивши, що війна «принесе велику кількість жертв, знищить життя та ще більше зубожить громадян Росії». Словаччина Партія «Голос — соціал-демократія» виступила із заявою про «одноголосне засудження російського вторгнення». Іспанія Комуністична партія Іспанії (PCE) оприлюднила заяву, в якій стверджує, що позиція президента Росії Володимира Путіна є «неприпустимим військовим рішенням, яке передбачає колективний провал для всіх народів, зацікавлених у мирі та виконанні Статуту Організації Об'єднаних Націй», закликаючи до «негайного припинення всіх військових операцій, ініційованих Росією в Україні», і що вона буде «підтримувати всі ініціативи, які сприяють мирному та остаточному врегулюванню спільної безпеки України та Росії, незалежно від логічних і військових відповідей». Партія також звинуватила США і НАТО. Другий віце-прем'єр-міністр Йоланда Діас, міністр у справах споживачів Альберто Гарсон і міністр соціальних прав Іоне Беларра (всі вони члени коаліції Unidas Podemos, до якої входить PCE) засудили напад Росії на Україну. Діас висловила свою солідарність «з українським народом, який постраждав від цієї безвідповідальної ескалації». Гарсон стверджував, що «український трудящий народ» «страждає від імперіалістичної агресії з боку Росії». Об'єднане Королівство Лідер Лейбористської партії та лідер опозиції в британському парламенті Кір Стармер заявив, що «напад Володимира Путіна на Україну є неспровокованим і невиправданим», додавши: «Всі ті, хто вірить у тріумф демократії над диктатурою, добра над злом, свободи над чоботом тиранії, мають тепер підтримувати український народ». Німеччина Після подій 24 лютого 2022 року представники більшості німецьких недержавних інституцій (партійних фондів, Інституту Гете, Німецької служби академічних обмінів та Фонду Гумбольдта) засудили російську агресію та скоригували діяльність своїх українських представництв відповідно до умов та потреб воєнного часу.

Північна Америка Сполучені Штати Лідер меншості в палаті представників Кевін Маккарті розкритикував вторгнення в Twitter як «безрозсудне і зле» і пообіцяв, що США будуть стояти разом з Україною проти спроб «переписати історію» і «порушити баланс сил у Європі». Лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл закликав уряд США надати допомогу Україні, заявивши, що уряд повинен «зробити все можливе, щоб зробити це вторгнення Росії болючим для росіян, які в ньому беруть участь». Колишній президент Дональд Трамп назвав початкову стратегію Володимира Путіна розумною й атакував адміністрацію Байдена, стверджуючи, що вторгнення Росії було спричинено результатами президентських виборів у Сполучених Штатах 2020 року, і повторюючи твердження, що вибори були сфальсифікованими.

Південна Америка Болівія Колишній президент і лідер опозиції Карлос Меса назвав російське вторгнення «імперіалістичним» і зажадав від уряду Болівії офіційного засудження. Колишній президент Ево Моралес звинуватив «інтервенціонізм» США у тому, що він спровокував вторгнення Росії в Україну. Колишній президент Хорхе Кірога закликав соціалістів XXI століття і чавістів, «які роками розбурхували примари вторгнень США, які ніколи не матеріалізувалися», тепер засудити порушення Росією українського суверенітету. Бразилія Колишній президент Луїз Інасіо Лула да Сілва з Робочої партії сказав: «Прикро, що в другому десятилітті XXI століття у нас є країни, які намагаються врегулювати свої розбіжності, хай то територіальні, політичні чи комерційні, за допомогою бомб, пострілів, нападів, коли їх слід було б вирішувати за столом переговорів». Кандидати в президенти Сіро Гомеш (Демократична робоча партія), Жоао Доріа (Бразильська соціал-демократична партія), Серхіо Моро (Подемос) і Сімоне Тебет (Бразильський демократичний рух) засудили вторгнення в Україну. Уругвай