Ві́льне (історична назва - Царівка) — село в Україні,у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 380 осіб. До 2016 у складі Вільненської сільської ради. Від 2016 орган місцевого самоврядування — Коропська селищна рада.
Географія Знаходиться на лівому березі Десни, в місці впадання в неї річки Стрижень.
Символіка На гербі на синьому тлі зображено косий хрест з двох списів з прапорами, внизу під списами - корона, вгорі - орел. Синій колір - річка Короп (Стрижень), що протікає селом. Два списи означають перетин Царівської татарської греблі 1239 р. на Царівському (Ханському) шляху з річкою Короп (Стрижень). Козацькі прапори - що у селі проживали козаки та посполиті Коропської сотні Ніжинського полку. Царська (ханська) корона вказує на історичну назву села - Царівка, а орел з розпростертими крилами каже вже про нову назву села Вільне, справді вільного, незалежного від московського царя.
Місцевості села У 2013 р. в селі Вільне були такі кутки – Наказнівка, Пузирівщина; урочища – Кузьменщина, Річенків ліс, Вороньківщина, Балабовщина; ліси – Єрмичишин, Шапківщина; випаси – Пастбище, Вигон; поле – до Семенюка; канал – Стрижень .
Економіка Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрольон". Компанія була створена 2002 р. на базі заводу з переробки льону. 2008 р. — припинили вирощувати льон, і перейшли на кукурудзу. Спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, соняшнику та сої.
Історія "Деревня Царівка на р. Короп знаходился на «великому тракті», котрий йшов із Батурина через Короп за Десну. Уздовж тракту протікала р. Короп, через яку була влаштована гребля, яка отримала назву Царівська. Коропська сотенна старшина, турбуючись про задовільний стан греблі, виклопотала у гетьмана І. Мазепи у вересні 1687 р. універсал, на підставі якого лагодження греблі покладалось на коропських міщан. На Царівський греблі був влаштований млин, поряд з яким наприкінці XVII ст. утворилось невелике поселення, яке отримало назву Царівка" .
Цей Великий тракт на якому виникла Царівка здавен звався в народі Царівським шляхом, бо ним проходили татари, це був «путь Батыевых полчищ из Чернигова к Глухову»
У жовтні 1239 р. монгольський цар – хан Батий (онук Чингісхана) взяв за 2 дні Чернігів й рушив на північний схід здобувати Глухів. Переправа батиєвих полчищ через Десну відбулася біля нинішнього правобережного села Оболоння та нинішнього лівобережного села Вільне (Царівка) на річці Короп (Коропець, нині канал Стрижень). Татари зробили на болотистій річці Коропець помост – мостище з колод, що відтоді зветься Царівською греблею, а дорога від Десни до Глухова у 70 верст – Царівським шляхом. Отже, Царівська гребля (нині залізобетонний міст через канал Стрижень) є найдавнішою пам’яткою 1239 р. як і Царівський шлях через Зартий (Кролевець) до Глухова.
За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., «деревня" Царівка перебувала у володінні графа Петра Олександровича Румянцева-Задунайського. Графська "деревня" стояла на березі річки Коропа, де була гребля з двома млинами о 4-х колах. У Царівці знаходилися садиби абшитованого (відставного) військового товариша П. Дубницького та колезького асессора П. Забіли. Також в Царівці проживав один значковий товариш. Було ще 2 двори (2 хати) виборних козаків, 7 дворів (7 хат) посполитих та 1 бездворова хата підсусідка .
У 1907 р. в «деревне» Царівка 2-го благочинного округу Кролевецького повіту була збудована дерев’яна Феодосіївська церква й Царівка отримала статус села.Российский государственный исторический архив в Санкт-Петербурге (РГИА), ф. 799, оп. 33, д. 2359. арк. 354/22. .
За страховим описом від 24 червня 1910 р., Свято-Феодосіївська церква в селі Царовка стояла на цегляному фундаменті, була зовні обшита тесом, пофарбована олійною фарбою, покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви разом з дзвіницею становила 11 саж. (23,4 м), найбільша ширина 7 саж. 2 арш. (16,3 м), висота до верху карниза 10 арш. (7,1 м). На церкві та на дзвіниці було по одній главі. Улаштовано: великих вікон 22 шт., малих – 2 шт.; дверей зовнішніх стулкових, обшитих залізом, – 3 шт., одинарних – 1 шт., дверей внутрішніх – 5 шт. Іконостас довжиною 10 ½ арш. (7,5 м), висотою 6 ½ арш. (4,6 м). Церква холодна. Дзвіниця в два яруси, висотою до верху карниза 4 саж. (8,5 м). Найближча нецерковна будівля – селянський житловий будинок – знаходився із західного боку на відстані 19 саж. (40 м) .
У 1910 р. в селі Царовка ще була недобудована церковно-приходська школа (11,4х7,1х2,8 м), крита залізом, з десятьма великими вікнами (1,4х0,7 м), з сімома дверима та голландською піччю .
Страхова вартість Феодосіївської церкви разом з іконостасом та дзвіницею становила в 1910 р. 4000 руб., церковно-приходської школи – 1000 руб., разом – 5000 руб. Страхову вартість визначили: замісник благочинного 2-го округу Кролевецького повіту Чернігівської губернії священник Євген Биваловський; священники Петро Рклицький, Михайло Бирман; псаломщик Прокопій Дзюба; церковний староста Н. Кибцов; представники прихожан Порфирій Наказаш, Олександр Наказаш, Трифон Жмудь .
У 1918 р. село Царівка було перейменоване у село Вільне . Церква була пограбована більшовиками, й невдовзі в 1930-х рр. згоріла від удару блискавки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Коропської селищної громади .
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області .
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська35793.95%російська225.79%білоруська10.26%Усього380100%
Пам'ятки У селі розташована ботанічна пам'ятка природи — «Дуб вільнянський». Поблизу села знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення Жорнівський Бір.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Посилання Погода в селі Вільне