Зубані

Зубані́ — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить на 1 січня 2011 року становить 454 особи. Село до 2020 було центром Зубанівської сільської ради. Також раді були підпорядковані села: Романівка та Руда. День села — 21 вересня.

Географія Село Зубані знаходиться на лівому березі річки Хорол за 36 км від райцентру та за 40 км від залізничної станції Глобине. Вище за течією за 6 км розташовано село Радалівка, нижче за течією за 1,5 км розташовано село Романівка, на протилежному березі — село Іванове Селище. Довкола села проходить декілька іригаційних каналів. Селом проходить автомобільна дорога .

Загальна площа населеного пункту — 261,9 га.

Історія На карті Боплана (середина XVII століття) поселення позначене як Зубанівка. У 2-й половині 17 — початку 18 століття належить до Остап'ївської сотні Миргородського полку.

До 1708 року Зубані були власністю бунчукового товариша А. Д. Горленка, що як співучасник Івана Мазепи був заарештований царським урядом, а маєтки його конфісковані. До 1716 року село знаходилось у володінні хорольського сотника Келеберди та остапівського сотника Яреми Юфименка.

У 1716 році Данилом Апостолом пожалуване синові А. Д. Горленка, бунчуковому товаришеві А. А. Горленку. На той час у Зубанях налічувалось 80 дворів, у 1726 — 97 дворів. Частину жителів села становили вільні козаки та кріпаки Пивгородського Миколаївського монастиря. 1781 року у селі — 219 дворів: з цього ж року, з ліквідацією полкового устрою, було віднесено до Говтвянського повіту Київського намісництва. 1787 року в Зубанях записано 709 душ чоловічої статі. з 1802 року село у складі Хорольського повіту Полтавської губернії, з 2-ї половини XIX століття стає центром Зубанівської волості. За переписом 1859 року у Зубанях — 221 двір, 2225 жителів, церква Богородиці з дзвіницею, при якій існувала бібліотека. У 1900 році в Зубанях була козацька сільська громада, яка налічувала (з прилеглими хуторами) 392 двори, 3216 жителі, існувала земська та церковно-парафіяльна школа.

Відбувалося 5 ярмарків на рік. З 1900 року працювала олійниця, у 1904 році засновано цегельний завод В. М. Ковніра. У 1910 році у селі — 285 дворів, 1 628 жителів.

Радянська окупація розпочалась в січні 1918 року. 7 березня 1923 року Зубані стають як центр сільської ради, увійшовши до складу Семенівського району Кременчуцького округу. 1 725 жителів (1923 р.) У 1926 році — 346 дворів, 1 746 жителів.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 201 житель села загинув від голоду.Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

З 1935 Зубані віднесено до складу Великокринківського району.

У період німецької окупації (14.09.1941-23.09.1943) німці стратили 12 жителів села, вивезли на примусові роботи 87 чоловік.

З 1964 року центральна садиба колгоспу «Іскра» (зерно-тваринницьке направлення, технічні культури), відділення зв'язку та ощадбанку, дитячий садок, будинок побуту, середня школа, лікарня, ветдільниця, аптека. Будинок культури на 350 місць, бібліотека. Село радіофіковане в 1960 році, електрифіковане у 1970 році. 1960 року закладено парк, 1975 року прокладено дорогу з твердим покриттям.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.

Населення Населення станом на 1 січня 2011 року становить 454 особи. 1716 — 80 дворів 1726 — 97 дворів 1781 — 219 дворів 1787 — 709 душ чоловічої статі 1859 — 221 двір, 2225 жителів 1900 — 392 двори, 3216 жителі (з прилеглими хуторами) 2001 — 534 жит. 2011 — 454 жит., 179 дворів

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська52999.06%російська40.75%білоруська10.19%Усього534100%

Економіка Сільськогосподарські підприємства: ВП АФ «Лан-2007» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», ПСГП «Зубані», СФГ «Оріон», СФГ «Шанс». № Назва підприємства П. І. Б. керівника,телефон Виддіяльності Загальна площаземель, га Кількість працюючих,чол. ВП АФ «Лан-2007»ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» Хвостенко Валентин Віталійович Вирощування зернових, технічних культур, розведення ВРХ та свиней, надання послуг в рослинництві і тваринництві 1747,393 64 ПСГП «Зубані» Петракій Олег Васильович Вирощування зернових, технічних культур і надання послуг в рослинництві — 2 СФГ «Оріон» Олефір Віктор Миколайов Вирощування зернових, технічних культур, надання послуг в рослинництві і облаштування ландшафту 349,3265 11 СФГ «Шанс» Костенко Сергій Антонович Вирощування зернових, технічних культур 109,93 1

Освіта Працює: Зубанівська ЗОШ I-III ступенів

Медицина У селі є: Зубанівська лікарська амбулаторія

Культура Діють такі заклади культури: Зубанівський будинок культури сільська бібліотека

Інфраструктура Село газифіковане. Зараз на території села діють: Поштове відділення зв"язку 3 магазини

Архітектурні, історичні та археологічні пам'ятки 1958 року встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли (116 чоловік) на фронтах Другої світової війни. У селі — братська могила трьох радянських воїнів які загинули в 1943 році під час визволення села від німців.

Особистості Кондуфор Юрій Юрійович — український історик та громадський діяч, доктор історичних наук, професор, академік АН УРСР. Член ЦК КПУ в лютому 1986 — червні 1990 року. Депутат Верховної Ради УРСР 5—7-го скликань. Коваленко Віктор Іванович (19.01.1897 - ?) - поручник 3-го Кінного полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії армії УНР.У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою. Федоренко Василій Володимирович — Герой Радянського Союзу, український історик, академік АН України лауреат державної премії УРСР (1980) Ю. Ю. Кондуфур. Уродженець села.Федоренко Василій Володимирович на сайті «Герої країни» У Зубанях на початку XX століття вчителював український письменник Степан Васильченко (1879—1932). Павлов Михайло Федорович — заслужений лісівник України16 вересня — День працівників лісу.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

Посилання Погода в селі Зубані https://www.db.geroika.org.ua/ua/person_card.html?code=e62773ca340024eee5f1ee6cb43a82a3