Ресурси і запаси молібдену (, , ).

Загальна характеристика

Світові ресурси молібдену, які виявлено в 37 країнах, становлять 28220–29440 тис. т (за різними джерелами). За період 1993—1997 рр. вони збільшилися на 15,5 % за рахунок приросту виявлених і прогнозних ресурсів в основному в країнах Південної Америки — Чилі, Аргентині і Перу, а також у Монголії і Канаді. Велика частина світових ресурсів зосереджена в Америці — 20800 тис.т (73,7 %). В Азії їх 5150 тис.т (18,2 %), в Європі — 1640 тис. т (5,8 %), в Австралії і Океанії — 530 тис. т (1,9 %), в Африці — бл. 100 тис.т (0,4 %). Розподіл ресурсів по континентах в останні роки істотно не змінився: частка Америки збільшилася на 1 %, частка Європи скоротилася на 0,8 %.

Табл. Запаси молібдену на межі ХХ–XXI ст. (тис.т) Континенти, країни Запаси підтв. Частка у світі, % Запаси загальні Європа 10 0,1 10 10r 0,1 10r Азія 2269 25,5 3703 680r 7,6 700r 120r 1,3 360r 480r 5,4 500r 500r 5,6 1220r 237r 2,7 484r 52r 0,6 72r 145r 1,6 150r 31r 0,3 100r Африка 19 0,2 19 9r 0,1 9r 10r 0,1 10r Америка 6499 73,1 9889 541r 6,1 642r 45r 0,5 60r … 0 101r 22r 0,2 66r 428r 4,8 561r 277r 3,1 303r 90r 1 395r 227r 2,5 384r 681r 7,7 748r 2529r 28,4 3905r 1660r 18,7 2724r Австралія і Океанія 99 1,1 109 99r 1,1 109r Разом 8896 100 13730rоцінка

<p style="margin-top:2.85pt">Загальні запаси молібдену, враховані в 27 країнах світу (без Росії), на 1998 р. оцінювалися в 13730 тис.т (у 2005 р., за оцінкою Геологічної служби США, — 18400 тис.т), в тому числі підтверджені 8896 тис.т, або 64,8 %. Частка загальних запасів в світових ресурсах становить 48,7 %, підтверджених — 31,5 %. Найбільші запаси мають вісім країн, на частку яких припадає 79,2 % загальних і 85,4 % підтверджених світових запасів молібдену. Це США — 28,5 % і 28,4 %, відповідно, Чилі — 19,8 % і 18,7 %, Китай — 8,7 % і 5,6 %, Перу — 5,5 % і 7,7 %, Вірменія — 5,1 % і 7,6 %, Канада — 4,1 % і 4,8 %, Аргентина — 3,9 % і 7,2 %, Казахстан — 5,6 % і 5,4 %. Забезпеченість світової молібденової промисловості підтвердженими запасами складає у всьому світі 40 років. Родовища молібдену поділяють на дві основні групи: власне молібденові і комплексні.

Перша група (власне молібденові) практично повністю представлена родовищами молібденпорфірового (штокверкового) геолого-промислового типу, в них укладено бл. 31 % підтверджених світових запасів. Вони забезпечують приблизно 29 % загальносвітового видобутку.

Друга група (комплексні) включає г. ч. мідно-молібденові родовища молібден-міднопорфірового типу (60 % підтверджених запасів і 60,4 % видобутку) і вольфрам-молібденові штокверкового і скарнового типів (6 % запасів і 6,5 % видобутку). На молібден-уранові жильно-штокверкові, мідно-молібденові скарнові і жильні, молібден-вольфрамові ґрейзенові родовища припадає 4 % світових підтверджених запасів. Існують ще молібденвмісні родовища (ванадієві, частина міднорудних, уранових і ін.), роль яких в світовій мінерально-сировинній базі молібдену сьогодні незначна. Родовища молібденпорфірового типу зосереджені в основному в США, Росії і Канаді, відомі також у Китаї, Казахстані, Монголії і Ґренландії. Молібден-міднопорфірові родовища сконцентровані переважно в Чилі, Перу, Панамі, Мексиці, Канаді, Казахстані, Вірменії і Узбекистані. Майже всі вольфрам-молібденові штокверкові і скарнові родовища знаходяться в Китаї, Росії, Казахстані і Монголії. Мінерально-сировинна база молібдену характеризується високою мірою концентрації запасів. У 30 великих родовищах, підтверджені запаси яких перевищують 100 тис. т, укладено 78,3 % світових запасів цієї категорії. Експлуатуються 17 з них, забезпечуючи 67,2 % світового видобутку. У їх число входять 8 надвеликих (понад 300 тис.т) родовищ, в яких зосереджено майже 50 % підтверджених запасів світу. З них розробляються п'ять, і частка їх у світовому видобутку становить 26 %.

По країнах

Росія. Дані про запаси молібдену в РФ офіційно не оголошені. За даними західних джерел, економічні запаси Росії, відповідні частині підтверджених запасів, становлять 240 тис.т, а база запасів, або сума загальних запасів і частини умовно економічних ресурсів — 360 тис.т. Російські спеціалісти вважають цю оцінку істотно заниженою.

Росія володіє істотною частиною світових підтверджених запасів молібдену. На 1997 р. в країні було враховано 9 родовищ з балансовими запасами молібдену. З них сім, розташованих в Східному Сибіру, належать до розряду середніх і великих. До 40 % підтверджених запасів знаходиться в республіці Бурятія, переважно в штокверкових молібденових родовищах. У Читинській області — 28 % запасів, основна їх частина сконцентрована в молібденпорфірових родовищах. Якість руд основних родовищ Росії низька. Середній вміст молібдену в рудах в 1,5-2,5 раза нижчий середніх вмістів у основних зарубіжних молібденових родовищах. Більшість російських родовищ розташована в східних регіонах країни з недостатньо розвиненою інфраструктурою, на значному віддаленні від основних промислових центрів переробки молібденових концентратів, що різко збільшує собівартість кінцевих продуктів і істотно знижує їх конкурентоспроможність на світовому ринку. Однак на території країни — в Карелії, Мурманській, Свердловській, Челябінській областях і особливо на Далекому Сході — відома велика кількість недостатньо вивчених молібденоворудних об'єктів різного типу зі значними прогнозними і умовно економічними ресурсами.

У США, в надпотужних молібденпорфірових родовищах Гендерсон, Клаймакс, Куеста і Куотс-Гілл укладено бл. 70 % підтверджених запасів країни і 20 % світових. Вміст молібдену високий: 0,11-0,22 %. У Чилі (друге у світі за запасами молібдену) родовища комплексні молібден-міднопорфірового типу. Майже 76 % підтверджених запасів сконцентровано у двох надвеликих родовищах: Чукікамата і Ель-Теньєнте. Вміст молібдену в них відносно невисокий — 0,02-0,03 %.

У Китаї найбільші родовища: молібден-міднопорфірові — Циндуїчен (провінція Шаньсі) і Десін (Цзянсі), вольфрам-молібденові скарнові Янцзячжанцсі і Хуанподі (Ляонін), молібденпорфірове — Луанчуань (Хенань), молібден-вольфрамове ґрейзенове — Сихуашань (Цзянсі).

У Перу всі запаси молібдену укладені в численних молібден-міднопорфірових родовищах, з яких найбільшими, з підтвердженими запасами понад 100 тис.т, є: Куахоне (департамент Мокегуа), Антаміна (деп. Анкаш) і резервне Мічикільяй. Середнє за масштабами родовище Токепала в департаменті Такна має підтверджені запаси молібдену в 52 тис.т.

Запаси молібдену Вірменії характеризуються високою мірою концентрації, майже всі вони зосереджені в молібден-міднопорфірових родовищах Каджаранського рудного поля (понад 90 %) і в невеликому родовищі Агарак. Середній вміст молібдену в рудах невисокий (0,03 %), але родовища комплексні, розробляються відкритим способом і знаходяться в освоєному районі.

У Канаді основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія, головному гірничовидобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55 %) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібденпорфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси — 105 тис.т, вміст молібдену — 0,10-0,14 %) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0,11 %). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі та ін.). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.

Аргентина. До числа країн, що володіють істотним мінерально-сировинним потенціалом молібдену, з недавнього часу можна віднести Аргентину. Підтверджені запаси цього металу в країні сконцентровані в двох родовищах молібден- міднопорфірового типу. Це велике родовище Ель-Пачон в провінції Хуан з підтвердженими запасами понад 100 тис.т, з вмістом молібдену в комплексних молібден-срібно-мідних рудах 0,015-0,016 % і надвелике, також комплексне родовище Агуа-Ріка (провінція Катамарка) з підтвердженими запасами 385,9 тис. т, з вмістом молібдену в молібден-золото-мідних рудах 0,028-0,032 %.

У Казахстані розвідані запаси знаходяться в 33 переважно дрібних і середніх родовищах, середній вміст молібдену в рудах яких — 0,017 % Основна частина запасів (60 %) зосереджена в комплексних вольфрам-молібденових штокверкових, скарнових і жильних родовищах. Середні вмісти молібдену в рудах цих родовищ 0,04-0,07 %. Молібденово-мідні скарнові і молібден- міднопорфірові родовища характеризуються нижчим вмістом молібдену: від 0,005 % до 0,02 %. У Центральному Казахстані відоме також значне Шалгиїнське молібденпорфірове родовище, де середній вміст молібдену становить 0,11 %.

В Україні немає розвіданих родовищ молібдену, але є передумови для виявлення промислових запасів. Рудопрояви молібдену виявлені в північно-західній та центральній частині Українського щита. Це Вербинський і Устинівський рудопрояви в північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський рудопрояв у Середньому Придніпров'ї. Крім того, у Східноприазовському блоці Українського щита у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви молібдену, вольфраму, бісмуту, свинцю, срібла та ін. металів. У 1986-1990 роках Морська геологознімальна партія Причорноморської пошуково-знімальної експедиції на борту науково-дослідного судна «Топаз» провела геолого-геофізичні дослідження континентального схилу і глибоководної западини північно-західної частини Чорного моря. В результаті літо-геохімічних досліджень була виявлена перспективність сапропелевих відкладень нижньо-чорноморського підгоризонту на молібденКакаранза С.Д, Нікулін В.В. Розповсюдження молібдену в донних відкладах континентального схилу і глибоководної западини північно-західної частини Чорного моря // Вісник Одеського національного університету. Том 7, випуск 4, 2002, С. 102-107.

Див. також

Молібден Молібденові руди Молібденова промисловість

Примітки

Література

U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.