Аліса Герц-Зоммер (26 листопада 1903, ПрагаMatriční záznam o narození pražské židovské náboženské obce — 23 лютого 2014, Лондон) — чеська піаністка й музична педагогиня. Довгожителька, яка пережила Голокост.
Рані роки Народилася 1903 р. в Празі, в інтелігентній єврейській родині, де любили літературу та класичну музику. Хорошими друзями та частими гостями її батьків були, серед інших, письменник Франц Кафка та композитор Густав Малер.
З дитинства любила музику. Почала займатися на фортепіано в п `ятирічному віці. В 16 років її прийняли як наймолодшу студентку на навчання в Німецьку академію музики в Празі.
Знала багато мов. Серед мов, якими володіла, були: чеська, німецька, іврит, латинь, французька та англійська.
В 1931 році Аліса Герц одружилася зі скрипалем Леопольдом Зоммером, в 1937 році народила сина Рафаеля (1937–2001), який згодом став віолончелістом.
Жахи війни Після нацистської окупації Чехословаччини в 1939 р. більшість членів родини та друзі піаністки емігрували до Палестини. Аліса з чоловіком і сином залишилися в Празі, через хвору матір.
У липні 1943 р. Алісу Герц разом з чоловіком і сином як єврейку було інтерновано до концентраційного табору Терезієнштадт (звідти її чоловіка було відправлено до Освенцима де він загинув в Дахау). Вони потрапили до так званого «відділу організації вільного часу», були учасниками табірного оркестру, який організовував в позаурочний час музичні вистави для ув’язнених. Герц-Зоммер зіграла там більше 100 концертів, музика була для неї засобом втечі від навколишньої жорстокої дійсності. Також вона виступала як співачка в постановці опер. Син Рафаель виступав у дитячій опері-казці «Брундібар» празького композитора Ганса Краси.
Пізні роки В травні 1945 р. після визволення Терезина Аліса Герц-Зоммер повернулася до Праги.
В 1949 р. емігрувала з сином в Ізраїль, до сестри Маріанни. Заробляла на життя викладанням музики в консерваторії та в Академії музики та танцю в Єрусалимі, де пропагувала свою улюблену чеську музику.
В 1986 р. переїхала в Belsize Park в Лондон, до сина — всесвітньо відомого віолончеліста. У 2001 від серцевого нападу син помер. Залишилася невістка і двоє онуків.
До її затишної та скромної однокімнатної квартири в Belsize Park в Лондоні приходило багато відвідувачів, вона не почувалася самотньою чи забутою. Люди старшого віку приходили згадати, а молодші – розпитувати, як було тоді насправді. Вона не відчувала ніякої образи на німців, які завдали їй стільки болю. Грала на фортепіано близько трьох годин на день твори B. Сметани, А. Дворжака і Ф. Шопена, Л. Бетховена ... Своє довголіття вона пояснювала життєвим оптимізмом і музикою.
Аліса Герц-Зоммер померла 23 лютого 2014 р. у віці 110 років у лікарні в Лондоні."Family: Alice Herz-Sommer, Believed World's Oldest Holocaust Survivor, Dies at Age 110", 23 лютого 2014, ABC NewsCTV News , "Alice Herz-Sommer, believed to be world's oldest Holocaust survivor, dies at 110"; 23 лютого 2014. Вона вважалася найстаршою ув'язненою Голокосту.
У 2012 році Каролайн Стоссінгер () на основі бесід з Алісою Герц-Зоммер опублікувала книгу «A Century of Wisdom». Також вона стала героїнею книги «Піаніно Аліси» (Melissa Müller, Reinhard Piechocki «Ein Garten Eden inmitten der Hölle», німецькою мовою, 2006) та документального фільму «Леді в номері шість» («The Lady in Number 6») режисера Кларка, який отримав «Оскар» у 2014 р."Oldest known Holocaust survivor dies aged 110", The Guardian, 23 лютого 2014.The Lady In Number 6 , website
Примітки
Посилання Seznam děl v Souborném katalogu ČR, jejichž autorem nebo tématem je Alice Herzová-Sommerová Dokument Sedm světel na webu České televize Předávání ceny Artis Bohemiae Amicis Video: Téměř 107letá hraje Chopina