Валенти́на Володи́мирівна Усе́нко (, Дніпродзержинськ, Українська РСР — , Київ) — українська громадська і політична діячка, кандидат історичних наук. Працювала в органах Комуністичної партії України, зокрема в апараті ЦК КПУ. З 1988 року очолювала республіканське відділення Дитячого фонду СРСР, а з 1991 р. Дитячий фонді України.

Життєпис

Народилася 13 вересня 1935 року в Дніпродзержинську (нині — місто Кам'янське Дніпропетровської області). Батько — Володимир Іванович Усенко (1907-?) походив із села Лозуки Чашницького району Вітебської області та близько сорока років працював у ковальському цеху Дніпровського металургійного заводу імені Дзержинського. Мати Ольга Авксентіївна Усенко (1916-?), уродженка Верхньодніпровського району, була домогосподаркою.

У 1943 році розпочала навчання в середній школі № 3 Дніпродзержинська. Після закінчення школи 1953 року вступила до Горлівського інституту іноземних мов із спеціалізацією англійська та французька мови.

Освітянська робота

Після закінчення інституту протягом восьми років працювала в системі загальної середньої освіти: викладала англійську мову, була заступницею директора з навчально-виховної роботи, а згодом — директоркою середньої школи № 89 у Дніпропетровську, де навчались діти співробітників КБ "Південне" та заводу "Південмаш". За її участі та за підтримки керівництва Південного машинобудівного заводу у школі розвивали навчально-виробничу базу, створювали навчальні кабінети й організовували виробниче навчання учнів.

Партійна діяльність

З 1965 року перебувала на партійній роботі. Працювала:

заступницею завідувача відділу науки і навчальних закладів Дніпропетровського обласного комітету КПУ; першою секретаркою Жовтневого районного комітету КПУ міста Дніпропетровська; заступницею завідувача відділу науки і навчальних закладів ЦК Компартії України.

Обиралася депутаткою районної та міської рад Дніпропетровська.

У 1983 році продовжила навчання в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984 році в Москві захистила кандидатську дисертацію «Партійне керівництво розвитком загальноосвітньої школи на сучасному етапі: на матеріалах партійних організацій України» за спеціальністю 07.00.14 «Партійне будівництво». Обсяг дисертації становив 210 сторінок. Об'єктом дослідження була діяльність ЦК Компартії України, Київського міського комітету, Дніпропетровського, Київського, Ворошиловградського, Миколаївського, Харківського, Херсонського і Хмельницького обласних комітетів КПУ, а також міських, районних і первинних партійних організацій шкіл у 1970-х — на початку 1980-х років.

За даними біографічного видання, Усенко опублікувала 33 праці з питань історії та педагогіки.

Дитячий фонд України

У 1988 році перейшла на роботу до Українського республіканського відділення Всесоюзного дитячого фонду імені В. І. Леніна. У жовтні того самого року обіймала посаду голови республіканського відділення фонду, що з 1991 року було реорганізовано у Дитячий фонд України. Очолювала правління ДФУ з 1991 р. до виходу на пенсію у 2015 р.

Основними напрямами роботи фонду були соціально-правовий захист дітей, підтримка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, допомога дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також підтримка дитячих будинків сімейного типу. За час її керівництва фонд реалізовував програми «Участь у долі дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування», «Солідарність з дітьми Чорнобиля», «Дар життя», «Я і мої права. Почуйте мій голос», «Діячі культури і мистецтв — дітям України», а також проводив благодійні акції та телерадіомарафони. Протягом дванадцяти років у межах програм фонду в 15 країнах пройшли лікування й оздоровлення близько 16 тисяч дітей-сиріт і дітей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За даними написаної Усенко статті в «Енциклопедії Сучасної України», фонд організував закордонне оздоровлення 39 тисяч дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також лікування у США 43 дітей.

Міжнародна діяльність

У 1971 та 1988 роках брала участь у роботі Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації Української РСР. Під час 26-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 1971 року виступала в Третьому комітеті з питань виконання Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. За даними автобіографічного нарису, долучалася до роботи, пов'язаної з підготовкою Конвенції ООН про права дитини.

Наукова та видавнича діяльність

Усенко була авторкою, упорядницею, редакторкою та членкинею редакційних колегій видань з питань освіти й захисту прав дітей.

Бібліографія

Усенко В. В. Партийное руководство развитием общеобразовательной школы на современном этапе: на материалах партийных организаций Украины : дис. … канд. ист. наук : 07.00.14 «Партийное строительство». — Москва, 1984. — 210 с. Партійний комітет і школа / упоряд.: В. В. Усенко, Г. П. Кримчук; відповідальний редактор В. В. Усенко. — Київ : Політвидав України, 1981. Реформе школы — партийную заботу / сост.: В. В. Усенко, В. И. Батышев, И. С. Бык. — Киев : Политиздат Украины, 1985. — 102 с. Пятый съезд учителей УССР (15—16 мая 1987 г.) / редкол.: В. Е. Тараненко, В. С. Плохий, В. В. Усенко, М. И. Шкиль, И. С. Щербатенко, М. Д. Ярмаченко. — Киев : Радянська школа, 1987. — 144 с. Права дитини : збірник документів / упоряд. та передмова В. В. Усенко; ред. І. Я. Зелена. — Львів : Оксарт, 1995. — 110 с. : іл. Ми діти — народ України : альбом робіт юних художників — учасників Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості / упорядкування і передмова В. В. Усенко. — Київ : Деркул, 2001. — 76, с. : кольор. іл. — Текст українською та англійською мовами. Усенко В. В. Дитячий фонд України // Енциклопедія Сучасної України. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7. — DOI: 10.5281/zenodo.19931177.

За час керівництва Усенко Дитячий фонд України також видав збірники «Проблеми виховання у дитячих будинках сімейного типу» (1997) і «Правовий статус дітей у національному законодавстві України» (2006), а також газети «Наша дитина», «Левенятко», «Добрий день» і «Домовик».

Нагороди та відзнаки

Орден Трудового Червоного Прапора — двічі, у 1971 та 1974 роках Медалі Почесні грамоти Президії Верховної Ради УРСР — 1976 та 1985 роки Почесна грамота Міжнародної асоціації дитячих фондів за участь у міжнародній акції «Солідарність із дітьми Чорнобиля» Орден Святого благовірного царевича Димитрія Московського і Углицького — 1997 рік Орден Дружби — 17 жовтня 2005 року Орден «За заслуги» III ступеня — 1 березня 2006 року, за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, активну громадську діяльність та багаторічну сумлінну працю.

Родина

Чоловік — Анатолій, помер 1985 року.

Мала двох синів:

Олександр Усенко (1962—1993) — учасник війни в Афганістані; Сергій Анатолійович Усенко (1958—2022) — кандидат медичних наук, доцент кафедри стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, фахівець із хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії. Внучка — Валентина Сергіївна Усенко, лікар стоматолог.

Див. також

Дитячий фонд України

Примітки

Джерела

Посилання

Відомості про Дитячий фонд України в Єдиному державному реєстрі