Allactaga sibirica — вид гризунів родини Dipodidae. Зустрічається в Китаї, Казахстані, Киргизстані, Монголії, Туркменістані, Узбекистані. Це найпоширеніший представник підроду Orientallactaga. Населяє степові, лісостепові, напівпустельні та пустельні біотопи, переважно з глинами, піщаним гравієм і камінням.

Спосіб життя Поодинокий і нічний спосіб життя, хоча він може бути сутінковим навесні та восени. Повідомляється, що він стрибає на висоту до 2 метрів. Його постійні нори менш складні, ніж в A. major. Нори простягаються приблизно на 5 метрів в довжину на глибині 35—65 см без відгалужень. Тимчасові нори є коротшими (60—120 см завдовжки) та мілкішими (20—30 см глибиною). У південних районах ареалу впадає в зимову сплячку з вересня по квітень у м'яких гніздах, споруджених у своїй норі. У північних районах ареалу сплячка настає пізніше, після першого снігу. Повідомляється, що навесні він живе переважно цибулинами Gagea uniflora, хоча також повідомляється, що він є найбільш м'ясоїдним з тушканчиків, харчуючись комахами, сараною та жуками. Він також включає у свій раціон листя, стебла і насіння. Розмноження починається у квітні або травні, і протягом тривалого сезону розмноження може народитися 1–2 виводки. Виводки зазвичай складаються з 2–5 молодняків, хоча повідомлялося про посліди з 8—9.

Характеристики Довжина голови й тіла монгольського скакуна становить від 13,0 до 17,0 сантиметрів, а хвіст — від 18 до 23 сантиметрів. Тварини важать від 82 до 140 грамів. Довжина задньої лапи становить 67—76 міліметрів, довжина вуха 41—57 міліметрів. Верх і боки тіла забарвлені по-різному, але переважно темно-блідо-коричневі з легкими димчасто-сірими хвилями або піщано-жовті. На зовнішній стороні стегон є біла пляма, а черевна сторона біла. Кінчик морди та ніс темно-коричневі, вуха такої ж довжини, як голова. Хвіст блідо-іржаво-червоний, а кінчик хвоста густо запушений із широкою та чіткою чорною смугою на верхній частині хвоста та білим кінчиком. На задніх лапах п'ять добре розвинених пальців, які відокремлені один від одногоAndrew T. Smith: Great Jerboa. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, 2008, ISBN 978-0-691-09984-2, P. 201—202.

Примітки