Аполінарій Контський (; , Варшава — , Варшава) — польський і російський скрипаль, композитор і педагог.
Життєпис Аполінарій народився в родині столичних польських музикантів. Його брат Станіслав теж став скрипалем, брати Антоній та Кароль — піаністами.
У віці чотирьох років розпочав навчання гру на скрипці під керівництвом батька, Гжегожа (Григорія) Контського. У віці п'яти років виступав при імператорському дворі Санкт-Петербургу, виконуючи концерт для скрипки . У 1836—1849 pp. жив у Парижі, брав уроки у Ніколо Паганіні.
Виступав у багатьох столицях Європи разом зі своїми братами та сестрою Вандою. У 1837 р. виступав на коронації королеви Вікторії в Лондоні. У 1849 р. виступав у Кракові, в 1850 р. у Варшаві.
У 1852 р. став солістом Імператорських театрів у Санкт-Петербурзі як наступник Анрі В'єтана. Займався також камерною музикою разом із Антоном Рубінштейном, Теодором Лешетицьким, Олександром Даргомизьким та донькою Вандою. Він заснував струнний квартет, з яким його дочка виступала по всій Російській імперії. У 1853 р. він був призначений скрипалем царя Російської імперії. В 1861 р. він став першим директором відродженого Музичного університету імені Фредеріка Шопена .
Наприкінці 1850-х років повернувся до м. Варшави. 26 січня 1861 р. заснував Музичний Інститут у Варшаві та став викладачем за класом скрипки. Серед його учнів були, зокрема, , Костянтин Горський, Зиґмунт Носковський та .
У 1878 р. він виступав на Паризькій міжнародній виставці разом із Генріхом Венявським.
Він створив скрипковий концерт, квартет для чотирьох скрипок, 24 етюди-капрису для скрипки і флейти, транскрипції, варіації, оперні фантазії («Фантазія на мотиви Лючія ді Ламермур» була відома в його час) та безліч інших віртуозних творів.
Аполінарій Григорович Контський помер у віці 53 років у рідному йому місті.
Примітки
Джерела
Посилання Біографія // Culture.pl