Українська православна церква (Московського патріархату) (УПЦ (МП)) — релігійна організація в Україні, в складі Російської православної церкви (РПЦ). Офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви.YouControl — сервіс перевірки контрагентів Код ЄДРПОУ 21510633 Повне найменування юридичної особи Київська митрополія Української православної церкви. Дата реєстрації 05.08.1991 (31 рік 9 місяців) Місцезнаходження реєстраційної справи Державна служба України з етнополітики та свободи совісті Самоназва згідно зі статутом організації — «Українська православна церква» (УПЦ).У державних органах України назву «Українська православна церква» має інша релігійна організація Код ЄДРПОУ 36328309 Повне найменування юридичної особи Українська православна церква Дата реєстрації 06.05.1994 (29 років) Місцезнаходження юридичної особи: Україна, Житомирська обл., Любарський район, село Меленці, провулок Коцюбинського, 2. Телефон: +38-096-564-0169 Уповноважені особи: Литвинюк Олександр Константинович, Сікалюк Ганна Іванівна Українська православна церква Українська православна церква
Назва та статус
Назва Офіційна назва Українська православна церква (абревіатура УПЦ). Загальновживаною вважається Українська православна церква (Московського патріархату), Російська православна церква в Україні; абревіатури УПЦ (МП), УПЦ МП, РПЦвУ. Неофіційна назва УПЦ МП зустрічається на вивісках та інколи використовується ієрархами самої церкви 2017 року в тимчасово окупованому Криму почали зникати написи з храмів, які вказували про їхню приналежність до УПЦ МП. Замість них чіпляли таблички із надписом «Сімферопольська і Кримська єпархія. Московський патріархат».
20 грудня 2018 року ВРУ ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“»Про свободу совісті та релігійні організації , за яким зобов'язала змінити назву церкви як такої, керівний центр якої знаходить у державі, що здійснила військову агресію проти УкраїниВідбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року. Відповідно до результатів релігієзнавчої експертизи, затвердженої Наказом Міністерства культури № 37 від 25 січня 2019 р., УПЦ МП має називатись «Українська Православна Церква в єдності з Російською православною церквою».
22 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва призупинив процес перейменування. 16 грудня 2019 року Верховний суд України дозволив зберегти назву «Українська православна церква». 18 грудня 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту України заявило, що Верховний суд не дозволяв використовувати самоназву «Українська Православна Церква». 27 грудня 2022 року Конституційний суд визнав конституційним закон «Про свободу совісті та релігійні організації», який передбачає перейменування УПЦ МП.
Статус церкви протягом 1990—2018 УПЦ МП нарівні з ПЦУ та УГКЦ вважає себе прямою спадкоємицею Київської митрополії X століття.Хронологія історії Української Православної Церкви — з сайту orthodox.org.uaДоповідь Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира на Ювілейному Соборі Української Православної Церкви — «Релігія в Україні», 08.07.2011 УПЦ МП за статутом є «самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої» та «самокерованою частиною Російської Православної Церкви».
Православною церквою Америки (вважається самокерованою частиною Московського патріархату та автокефалію якій надала РПЦ) УПЦ (МП) розпізнається як автономна на рівні з Фінляндською чи Японською.
З точки зору помісних автокефальних Церков УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна, а її предстоятель Онуфрій — один із митрополитів РПЦ. Так, наприклад, ім'я Онуфрія не згадують при літургічному поминанні всіх предстоятелів Церков, бо його немає у Диптиху. Проте ім'я митрополита Київського і всієї України Епіфанія поминають за богослужінням у Константинопольській ПЦ.
Керується у своєму устрої та діяльності грамотою Патріарха Московського 1990 року та Статутом УПЦ (МП), який містить пункти, що вказують на автокефальний статус церкви, проте заперечуються іншими пунктами статуту РПЦ. Так, наприклад, у статуті УПЦ МП йдеться, що вона є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої, а у статуті РПЦ прописано, що УПЦ обов'язково має виконувати рішення Архієрейських Соборів і Помісних соборів РПЦ, а найвищим церковним судом для УПЦ МП є суд Архієрейського Собору РПЦ.
Питання про здобуття автокефалії Українська православна церква Московського патріархату де-факто має статус автономної церкви і має менші права ніж автокефальні церкви. Після надання Томосу ПЦУ, питання автокефалії для УПЦ МП знову почало обговорюватись.
Після 2004 року Українська православна церква почала здійснювати реформи, що ще більше унезалежнили її від впливу РПЦ — була створена відмінна від російської система адміністративного поділу (багато дрібних єпархій), створений власний церковний суд (який є церковним судом вищої інстанції на території України, але нижчим за Архієрейський собор РПЦ), засуджене «політичне православ'я», відправлений за штат один із реакційних єпископів (Іполит (Хилько)), почали видаватися богослужбові («Києво-Печерський молитвослов») та богословські перекладні (Христос Яннарас, Йоан Зізіулас, Калліст Уер, Іларіон (Алфеєв)) та (прот. Петро Кожушний) книги українською мовою. Усе це було увінчано інавгураційною промовою митрополита Володимира у Варшавській академії, де він обережно зазначив про можливість «удосконалення канонічного статусу» заради подолання розколу в українському православ'ї. Там же було вкотре чітко виражено офіційну позицію церкви про статус:
Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України. «Українська Православна Церква: сьогодення і перспективи»
Багатьма це стало сприйматися як прихований поступ до повної автокефалії і викликало відповідну агресивну реакцію у проросійському середовищі, як у Росії, так і всередині УПЦ (МП). З обранням нового патріарха Московського Кирила (Гундяєва) цей рух до самостійності та україноцентричності УПЦ (МП) якщо й не припинився, то став більш прихованим.
Канонічний статус УПЦ МП після надання Томосу ПЦУ Після Об'єднавчого собору українських православних церков 15 грудня 2018 року канонічний статус заперечується Вселенським патріархатом та Православною церквою України. З кінця 2018 року перерване євхаристичне спілкування зі Вселенським патріархатом.
Канонічний статус Української православної церкви оскаржується Константинопольською православною церквою та Православною церквою України. На канонічному статусі УПЦ МП наголошує Російська православна церква.
12 жовтня 2018 патріарх Варфоломій написав листа митрополиту Онуфрію, де закликав його взяти участь у майбутньому соборі та зазначив, що після виборів предстоятеля Української церкви він не зможе еклезіологічно і канонічно носити титул Митрополита Київського і всієї України. 14 жовтня 2018 року РПЦ розірвала євхаристичне спілкування з Константинопольським патріархатом через рішення останнього надати автокефалію новій українській церкві.РПЦ розірвала спілкування зі вселенським православ'ям . www.radiosvoboda.org З того часу між двома церквами розпочався розкол.
28 лютого 2019 року Сербська православна церква в офіційній заяві наголосила, що єдиною церквою, яку Сербська церква визнає в Україні, є Українська Православна Церква на чолі з митрополитом Київським і всієї України ОнуфріємСербська церква відмовилася визнати рішення Вселенського патріархату в Україні . gordonua.com.
6 жовтня 2020 року Вселенський патріарх Варфоломій у своєму листі до українських журналістів пояснив, що «11 жовтня 2018 р. Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату, Церкви Матері Київської Митрополії, скасував Патріаршу та Синодальну Грамоту видання від 1686 р., яка, як форму „поблажливості“, надавала Московському патріарху право лише висвятити митрополита Київського, котрий повинен бути обраний духовно-мирянськими зборами своєї єпархії і поминатиме під час Божественної літургії „серед перших“ Вселенського патріарха, „який є джерелом і початком, що височить скрізь над усіма парафіями та єпархіями“, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Церкви Матері Константинополя». Таким чином, після Об'єднавчого собору і надання Томосу «нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї України має бути визнаний її канонічним предстоятелем. Відповідно до канонічного принципу територіальності, який є невід'ємним і постійним фактом православної еклезіології, жодна Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України, — підкреслив у листі Вселенський патріарх Варфоломій. „Тим не менше, в дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 Першого Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об'єднаються з помісною Церквою“. Через це Варфоломій не вважає Онуфрія канонічним (легітимним) митрополитом Київським, але як ієрархом, що проживає в Києві, як це було надруковано у Щорічнику Вселенського патріархату на 2020 рік.
Архієрейський Собор Польської Православної Церкви виступив проти визнання рішення про автокефалію ПЦУ та з підтримкою УПЦ МП в декількох рішеннях та заявах (від 9 травня та 15 листопада 2018, 2 та 4 квітня, 29 жовтня 2019 року).Автокефалія УПЦ: Польський Собор закликав відкинути політичні мотиви . — depo.uaПольська церква зайняла сторону РПЦ у конфлікті з Константинополем. Архієрейський собор Польської православної церкви постановив, що не вступатиме в євхаристійне спілкування з відновленим в правах духовенством УПЦ КП і УАПЦ. Засідання собору відбулося у четвер, 15 листопада . — nv.uaKancelarii Św Soboru Biskupów. Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego 2 kwietnia 2019 . — orthodox.plПольська Церква продовжує не визнавати відновлення сану лідерів УПЦ КП і УАПЦ, але не проти автокефалії в Україні . — religion.in.uaKomunikat Kancelarii Świętego Soboru Biskupów Świętego Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego 29 października 2019 . orthodox.pl
Занепокоєння розколом у православ'ї з питання автокефалії в Україні та закликом до вирішення спору на православному соборі виступили синод Румунської церквиРумунська Православна Церква закликала Константинополь і РПЦ знайти рішення українського церковного питання . religions.unian.ua, антіохійський патріарх Іоанн ХПатриарх Антиохийский назвал украинский раскол политическим процессом в религиозной оболочке . pravmir.ru, голова Албанської церкви архієпископ АнастасійABP. ANASTASIOS OF ALBANIA: CONSTANTINOPLE'S ACTIONS IN UKRAINE THREATEN TO RUPTURE ORTHODOX UNITY . orthochristian.com.
З критикою позиції Константинопольського патріархату виступив відомий богослов митрополит Константинопольської церкви Калліст (Вер).Митр. Калліст: Томос для укр. розкольників — помилка патріарха Варфоломія . spzh.news
Після 2022 року Після собору 27 травня 2022 року зі статуту організації було видалено згадки про залежність від РПЦ, окрім посилання на грамоту, видану патріархом Алексієм 1990 року. Нова редакція статуту з супровідним листом були направлені до Держетнополітики (дані опубліковані 12.12.2022).Про статутні документи Української Православної Церкви з 27 травня 18 Грудня, 2022 В документах РПЦ збереглися згадки про залежність УПЦ МП від неї. На думку деяких експертів, після собору статус церкви залишається невизначеним.Владимир Бурега. Межі (не)залежності: Статут та статус УПЦ — LB.ua, 06 червня 2022„Попливе“ шляхом церкви в Америці»: священник розповів про долю УПЦ після розірвання з Москвою — ТСН, 01 червня 2022