Адміністративно-територіальний устрій Полтавської області — поділ Полтавської області задля доцільнішого використання людських і природних ресурсів.

Від 17 липня 2020 року Полтавська область складається з 4 районів та 60 територіальних громадВРУ // Прийнято Постанову «Про утворення та ліквідацію районів» у тому числі:

міських – 16 селищних – 20 сільських – 24 На 1.01.2022р населених пунктів – 1841, у тому числі: міст обласного значення – 6 міст районного значення – 10 селищ міського типу – 20 селищ – 14 сіл – 1791 Найбільші міста за чисельністю наявного населення (тис.осіб): Полтава – 283 659 Кременчук – 217 952 Горішні Плавні – 52 855 Лубни – 44 652 Миргород – 38 480 Гадяч – 23 201

Усі райцентри області принаймні селища міського типуАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002. — с. 17.Полтавська область займає друге місце в Україні за кількістю сільських населених пунктів — 1826, на першому Львівська з 1850.Регіони України та їх склад

Середня густота населення — 56,29 осіб/км².

За попередніми підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тис. мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тис. чол. (58,7 %), сільського — 673,4 тис. чол. (41,3 %), чоловіків — 747,4 тис. осіб (45,9 %), жінок — 882,6 тис. (54,1 %). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181. У п'яти містах області населення становило: у м. Полтава всього 318 тис., із них чоловіків — 147,4 тис., жінок — 170,6 тис. У м. Кременчук населення 234 тис., у тому числі чоловіків — 108,1 тис., жінок — 125,9 тис. У м. Горішні Плавні із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського — 2,6 тис., чоловіків — 25,4 тис., жінок — 28,9 тис.; у м. Лубни 52,6 тис. населення, із них чоловіків — 23,9 тис., жінок — 28,7 тис.; у м. Миргород — 42,9 тис. жителів, із них чоловіків — 19,9 тис., жінок — 23 тис. осібПро попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка. — 2002. — 14 — 20 червня., с. 3Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини. — 2007. — 25 липня..

Адміністративні райони

Райони № Назва Адміністративний центр Адміністративний устрій 1 Кременчуцький місто Кременчук Адміністративний устрій 2 Лубенський місто Лубни Адміністративний устрій 3 Миргородський місто Миргород Адміністративний устрій 4 Полтавський місто Полтава Адміністративний устрій

Міста обласного значення (до реформи 2020 р.) № Містообласногозначення Населення, жит. Площа, км² Густота, чол./км² Адміністративний центр Міста СМТ Села,селища Селищнихрад Сільськихрад (старостинських округів) Склад 1Гадяч 24954 72 347  — 1 10 1Гадяцька міська рада* Біленченківський старостинський округ 2 Горішні Плавні 54313 174 312 — 1 6 * Міська рада Горішніх Плавнів* Дмитрівська сільська рада 3 Кременчук 234073 96 2438 — 1 — — — — Кременчуцька міська рада 4 Лубни 52572 30 1752 — 1 Лубенська міська рада 5 Миргород 42886 29 1479 — 1 Миргородська міська рада 6Полтава 317998 104 3058 — 1Полтавська міська рада

Міські райони Полтавської області

№ Міський район Площа, км² Населення, жит. Густота, чол./км² Орган управління+ Кременчук 1 Автозаводський 49,11 158 455 3204,94 Автозаводська районна рада 2 Крюківський 46,75 75 618 1616,5 Крюківська районна рада Полтава 1 Шевченківський 21,6 147 825 Жовтнева районна рада 2 Київський 54,37 113 603 Київська районна рада 3 Подільський 2,99 56 570 Ленінська районна рада

Історія Див. також Історія Полтавської області

Створення

З 1937 р. проводиться розукрупнення областей на території УРСР. Із 6 областей, утворених у 1932 році (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Чернігівська), виділяються нові, зокрема Полтавська область

22 вересня 1937 року — згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР утворена Полтавська областьВісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня.

Організована вона була в складі 45 районів та двох міст: Полтави і Кременчука з підлеглими їм по 29 прилеглих сільрад. До складу Полтавської області відійшли міста і райони Харківської та Київської областей.

Від Харківської до Полтавської області відійшли міста Полтава і Кременчук з підлеглими їм сільрадами та райониАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91Вісті (м. Київ). — 1937. — 23 вересня.:

Великобагачанський Великокринківський Гадяцький Глобинський Градизький Гребінківський Диканський Драбівський Згурівський Зіньківський Карлівський Кишеньківський Кобеляцький Ковалівський Козельщанський (Козельщинський) Комишнянський Лазірківський Лохвицький Липово-Долинський (Липоводолинський) Лубенський Машівський Миргородський Нехворощанський Новогеоргіївський Новосанджарський (Новосанжарський) Оболонський Онуфріївський Опішнянський Оржицький Петрівсько-Роменський Пирятинський Покровсько-Багачанський Решетилівський Семенівський Сенчанський Синівський Хорольський Чорнухинський Чутівський Шишацький Яготинський

Від Київської області до складу Полтавської увійшли райони: Гельмязівський Золотоніський Іркліївський Чорнобаївський

Усього на час утворення Полтавської області до неї входило 45 сільських районів, 11 міськрад, 6 селищних рад, 1 робітничоселищна рада та 971 сільрадаПолтавщина. Енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К.: Українська Енциклопедія, 1992. — 1024 с. з іл., с. 1.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. були утворені Кіровоградська та Сумська області. До Кіровоградської обл. від Полтавської відійшли райони: Новогеоргіївський та Онуфріївський, а до Сумської — Липоводолинський і СинівськийАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91, 96. У 1939 р. із Кременчуцької міської ради виділився Кременчуцький район (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1939 р.), наприкінці червня того року утворився Полтавський район (виділився з Полтавської міськради)Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 серпня 1939 р. із частин Опішнянського і Чутівського районів створено Котелевський район. 19 вересня 1940 р. Полтава поділена на 3 міські райони: Київський, Ленінський і Жовтневий (в 2016 році Жовтневий район перейменовано на Шевченківський, а Ленінський — на Подільський), а в Кременчуці того ж року виділився один район — Крюківський. Завдяки цим змінам область поділялася на 44 сільські та 4 міські райониАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 91-92Вісті. — 1939. — 24 серпня.Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991, с. 7.

Станом на 15 жовтня 1939 р. до складу області входили такі 44 сільські райони:

Великобагачанський Великокринківський Гадяцький Гельмязівський Глобинський Градизький Гребінківський Диканський Драбівський Золотоніський Згурівський Зіньківський Іркліївський Карлівський Кишеньківський Кобеляцький Ковалівський Козельщинський (тоді Козельщанський) Комишнянський Лазірківський Лохвицький Лубенський Машівський Миргородський Нехворощанський Новосанжарський) Оболонський Опішнянський Оржицький Петрівсько-Роменський Пирятинський Покровсько-Багачанський Полтавський Решетилівський Семенівський, Сенчанський Хорольський Чорнобаївський Чорнухинський Чутівський Шишацький Яготинський

У такому складі Полтавська область існувала до Радянсько-німецької війниАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002., с. 92Полтавська область: природа, населення, господарство. Географічний та історико-економічний нарис. — Вид. 2-е вид. перероб. і доп. / За ред. К. О. Маца. — Полтава: Полтавський літератор, 1998., с. 19.

Адміністративний поділ під час окупації

Під час окупації території (вересень-жовтень 1941 р. — вересень-листопад 1943 р.) гітлерівці значну частину України включили до складу райхскомісаріату «Україна» з центром у м. Рівне. Райхскомісаріат поділявся на генеральні округи, а вони, своєю чергою, на округи (ґебіти), які об'єднували кілька районів. Територія Київської та Полтавської областей входила до складу генеральної округи Київ, яка складалася з 26 округ (ґебітів). Полтавщина була поділена на 12 ґебітівАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 92-93, до кожного з яких входило по 3-4 райони. Зокрема, Полтавський ґебіт включав 4 райони. Тільки Пирятинський ґебіт складався з 6 районів.

Список ґебітів Полтавщини та райони, що вони охоплювали: Гадяцький: Роменський, Зіньківський і Петрівсько-Роменський Золотоніський — Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський Карлівський — Карлівський, Машівський, Чутівський Кобеляцький — Кишеньківський, Кобеляцький, Козельщинський Кременчуцький — Великокринківський, Градизький, Глобинський, Кременчуцький Лохвицький — Лохвицький, Сенчанський, Чорнухинський Лубенський — Лазірківський, Лубенський, Оржицький Миргородський — Великобагачанський, Комишнянський, Миргородський, Шишацький Опішнянський — Диканський, Котелевський, Опішнянський Пирятинський — Гребінківський, Драбівський, Згурівський, Ковалівський, Пирятинський, Яготинський Полтавський — Новосанжарський, Нехворощанський, Полтавський, Решетилівський Хорольський — Оболонський, Покровсько-Багачанський, Семенівський і Хорольський

Повоєнні роки Після визволення території Полтавщини від окупантів вона і далі залишалася в складі довоєнних 44 сільських районівАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1648 — 1941 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина 1. — Полтава: Департамент поліграфії ПП «ЕНТ», 2002, с. 93. 3 липня 1947 р. Президія Верховної Ради УРСР перейменувала Ковалівський район на ШрамківськийАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адмі ністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 5-6Жук В. Н., Пустовіт П. М. Наш рідний край. Полтавська область (історико-статистичний нарис). Випуск 10. — Полтава: Друкарня вид-ва «Полтава», 1991., с. 19 1 березня 1952 року Шишацький район — на Гоголівський 6 січня 1954 року до складу Київської області віднесено два райони Полтавської області — Згурівський та Яготинський Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 7 січня 1954 року була утворена Черкаська область із частин Київської, Полтавської та Кіровоградської областей. До її складу увійшло 6 районів Полтавської областіУказ ПВР СРСР «Про утворення в складі Української РСР Черкаської області» : Гельмязівський Драбівський Золотоніський Іркліївський Чорнобаївський Шрамківський 4 січня 1957 р. указом Президії Верховної Ради УРСР ліквідовано Петрівсько-Роменський і Покровсько-Багачанський райони, територія яких розподілена між Гадяцьким, Лохвицьким, Лубенським і Хорольським районами. 28 червня 1959 року ліквідовано міський район м. Кременчука — КрюківськийАдміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943 — 2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002, с. 6.

Райони у 1959