Авіаносці типу «Колоссус» () — серія британських легких авіаносців часів Другої світової війни.

Історія створення Проєкт авіаносця типу «Колоссус» був розроблений у 1942 році. При розробці особлива увага приділялась дешевизні та технологічності виробництва. Всього збудували 10 кораблів цього класу.

Незважаючи на швидкість будівництва, більшість кораблів вступили у стрій наприкінці Другої світової війни або навіть після її закінчення, тому їх участь у бойових діях була обмеженою. Деякі з кораблів брали участь в Корейській війні. Частина кораблів згодом була продана іншим країнам: Бразилії, Аргентині, Австралії, Канаді, Нідерландам.

Конструкція Корпус авіаносця проєктували на основі транспортного судна. Суцільних переборок протиторпедного захисту не було, але корпус розділили на ряд відсіків, що давало змогу кораблю залишатись на плаву в разі вибуху в районі головних поперечних переборок. Також підвищенню живучості сприяло ешелонне розміщення енергетичної установки, яка займала 4 відсіки.

Польотна палуба мала розміри 210,3×24,4 м та мала два ліфти розмірами 13,7×10,4 м вантажопідйомністю 6,8 т. Ангар був одноярусним (135,6 x 15,85 x 5,33), але не мав бронювання. Лише погреби боєзапасу були захищені сталевими листами товщиною 10 мм.

Авіаносці були оснащені катапультою BH-III та 8 аерофінішерами, розрахованими на гальмування літака масою 6,8 т з посадковою швидкістю 110 км/г. Запас авіаційного палива становив 448 236 л.

Відповідно до проєкту на кораблях планувалось встановити шість 4-ствольних зенітних автоматів «Пом-пом» та 32 зенітні гармати «Бофорс». Але реально на різних кораблях кількість зенітних установок була різною.

Всі авіаносці були оснащені радарами 79B та 281B, які у 1950-х роках замінили на радари 277 та 293. «Оушн», на якому базувались нічні винищувачі, був оснащений радарами SM-1, 93 та 961.

Представники Назва Номер Будівництво Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля Колоссус / АрроманшHMS ColossusArromanches R15 R95 Vickers-Armstrongs у 1946 році переданий Франції, у 1974 році пущений на злам ГлоріGlory R62 Harland & Wolff знятий з озброєння у 1956 році, у 1961 році пущений на злам ОушнOcean R68 Stephen & Sons знятий з озброєння у 1960 році, у 1962 році пущений на злам ВенереблVenerableHNLMS Karel Doorman (R81)ARA Veinticinco de Mayo (V-2) R63 Cammell Laird у 1947 році переданий Нідерландам (1948—1968) у 1968 році проданий Аргентині у 2000 році пущений на злам ВендженсVengeance NAeL Minas Gerais (A-11) R71 Swan Hunter у 1952 році переданий Австралії (1952—1955), у 1960 році переданий Бразилії (1960—2001), у 2004 році пущений на злам ПайонірPioneer R76 Vickers-Armstrongs у 1954 році пущений на злам ВоріорWarrior ARA Independencia (V-1) R31 Harland & Wolff Ltd у 1946 році переданий Канаді (1946—1948), у 1948 році повернутий Великій Британії (1948—1959), у 1958 році переданий Аргентині(1958—1971)у 1971 році пущений на злам ТісіусTheseus R64 Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у 1962 році пущений на злам ТраємфTriumph R16 Hawthorn Leslie and Company знятий з озброєння у 1975 році, у 1981 році пущений на злам ПерсеусPerseus R51 Vickers-Armstrong знятий з озброєння у 1957 році, у 1958 році пущений на злам

Посилання

Література Энциклопедия авианосцев /Под общей редакцией А. Е. Тараса. — Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002. К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. С. А. Балакин. Авианосцы мира 1945—2001. Часть 2. Великобритания, Австралия, Аргентина, Бразилия, Канада, Италия, СССР и Россия, Таиланд.