Глобальний індекс продовольчої безпеки () — це оцінка продовольчої безпеки у країнах світу за допомогою індексу, розробленого організацією Economist Intelligence Unit за підтримки сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience, який складається з чотирьох компонентів: економічна та фізична доступність продовольства, якість і безпечність, природні ресурси та стійкість. Станом на 2021 рік індекс розраховується для 213 країн світу та має на меті оцінити, які країни є найбільш і найменш вразливими до продовольчої небезпеки. Результати дослідження та сформований рейтинг публікуються у щорічному звітіEconomist Intelligence Unit. (2021). Global Food Security Index 2020: Addressing structural inequalities to build strong and sustainable food systems (9th ed.). .

У 2021 році був опублікований 9-й щорічний звіт з Глобального індексу продовольчої безпеки 2020, до якого розробники включили новий четвертий компонент — природні ресурси та стійкість. Як результат, декілька країн втратили свої позиції у рейтингу. Наприклад, Сингапур опустився з першого місця у 2019 році на 19-те у загальному рейтингу. Країнами з найбільшим ростом значення індексу відносно минулого року стали: Гаїті, Казахстан, Україна, Пакистан, Румунія. З найменшим ростом: Норвегія, Єгипет, Колумбія, Гвінея та Чилі.

Методологія та структура індексу Основними джерелами даних, що використовуються для розрахунку індексу, є такі: Economist Intelligence Unit, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Програма розвитку ООН (ПРООН), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Світова організація торгівлі (СОТ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Notre Dame Global Adaptation Initiative (ND-GAIN), , Єльський індекс екологічної ефективності, Міністерство сільського господарства США та національні сільськогосподарські міністерства і міністерства охорони здоров'я. КатегоріяВага, %Економічна доступність 32,4Фізична доступність 32,4Якість та безпечність 17,6Природні ресурси та стійкість 17,6 Економічна доступність (також цінова доступність, фінансова доступність) містить 6 індикаторів: зміна середніх витрат на їжу; частка населення, яке перебуває за глобальною межею бідності; індекс доходу з урахуванням нерівності; доступ до ринку та надання сільськогосподарських фінансових послуг; державні програми продовольчої безпеки; сільськогосподарські імпортні тарифи. У 2020 році найбільшу кількість балів у цій категорії має Ірландія та Данія — 92.2 із 100 можливих.

Фізична доступність (також наявність) містить 7 індикаторів, серед яких такі: регуляторні зобов'язання щодо продовольчої безпеки та доступу; втрати їжі; політичні та соціальні бар'єри для доступу; волатильність сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарська інфраструктура; сільськогосподарські дослідження та розробки; достатність пропозиції. У 2020 році найбільшу кількість балів у цій категорії має Фінляндія — 82.0 із 100 можливих.

Якість та безпечність складається із 5 індикаторів: різноманітність раціону харчування; якість білка; безпека харчових продуктів; доступність мікроелементів; харчові стандарти; дієтичне різноманіття. У 2020 році найбільшу кількість балів у цій категорії має Канада — 94.5 із 100 можливих.

Природні ресурси та стійкість — четверта складова Глобального індексу продовольчої безпеки, яка має за мету оцінити вплив країни на зміни клімату, а також її стійкість до ризиків природних ресурсів і те, як країна адаптується до цих ризиків, до всього, що впливає на рівень продовольчої незахищеності в країні. Вперше категорія була введена до Глобального індексу продовольчої безпеки 2017 року як коригуючий коефіцієнт. Зростання його значення зумовило те, що 2020 року цей показник став окремою категорією. На відміну від інших категорій, ні одна країна не отримала у цій категорії кількість балів вищу за 80. Найбільшу кількість балів має Норвегія — 73.5 із 100 можливих.

Рейтинг країн 2020 +Рейтинг країн за індексом 2020Місце2020—2019КраїнаБалиПоказникиЕкономічна доступністьФізична доступністьЯкість та безпечністьПриродні ресурси та стійкістьДуже добре значення1 85.390.682.093.873.22 83.892.275.794.073.2Добре значення32 79.990.774.588.761.542 79.489.570.894.361.853 78.686.370.487.170.96 78.589.770.092.859.473 78.189.265.092.367.483 78.089.575.393.946.39 77.990.473.083.458.6104 77.787.968.489.664.2112 77.587.872.294.351.4127 77.285.372.094.554.5=133 77.087.771.691.352.9=131 77.090.664.083.169.9=15 76.692.264.189.757.6=155 76.689.871.488.050.7171 76.588.365.892.059.01815 76.281.165.090.673.5=193 75.787.068.592.351.8=191 75.787.375.882.347.4215 75.288.269.688.448.22210 74.282.867.987.256.6232 73.885.065.885.556.3246 73.787.264.784.155.0252 73.585.165.883.656.5262 73.486.361.087.558.4275 73.086.963.685.552.5281 72.383.960.878.466.0291 72.181.867.778.456.1303 71.476.660.784.468.6315 71.383.762.487.848.33210 70.879.065.783.752.4336 70.782.768.386.437.2=347 70.277.066.180.554.7=346 70.288.559.183.743.836 70.181.760.680.955.6376 69.680.370.784.333.6384 69.579.673.079.834.1391 69.372.873.772.551.2401 69.288.151.772.962.9414 68.278.066.672.553.0428 68.373.066.588.842.4431 67.985.558.872.547.5444 67.480.057.374.156.0452 66.276.061.876.645.7464 65.778.263.166.846.647 65.366.067.278.347.4484 65.275.962.167.449.0494 64.682.656.876.733.7504 64.171.552.488.947.1515 64.082.855.359.550.0523 63.283.243.980.345.0538 63.165.858.574.155.45411 63.074.451.675.350.3554 62.760.559.690.244.9562 62.375.963.360.937.1571 62.076.351.467.449.5581 61.878.755.762.042.0592 61.469.056.770.846.76011 61.151.875.264.349.4618 60.580.744.268.645.0623 60.477.148.263.149.5632 60.366.761.361.445.9641 60.072.052.265.546.5Середнє значення655 59.573.564.749.634.1663 59.063.860.962.143.9671 58.252.264.061.655.4682 57.968.350.765.743.9692 57.863.149.572.449.0702 56.658.153.959.356.3=71 56.257.661.856.543.2=713 56.255.064.359.040.8733 55.766.557.652.046.3741 55.570.347.659.339.2752 54.864.051.852.046.376 54.461.949.055.449.5=77 53.061.449.654.642.3=774 53.054.658.848.044.279 52.745.858.161.247.1804 52.351.157.754.842.1813 51.557.557.440.141.282 51.050.353.046.353.583 50.947.150.662.147.4844 50.048.364.440.935.8851 49.452.750.953.137.086 49.053.241.858.645.0872 47.641.848.851.752.0883 47.445.452.545.943.5894 47.141.452.851.242.8=90 46.445.847.846.245.1=902 46.444.745.055.842.592 46.244.254.848.332.2932 44.941.453.435.145.494 44.745.541.048.446.295 42.938.244.446.045.596 42.837.935.268.340.6973 42.132.745.348.647.198340.732.447.439.644.5995 40.633.049.936.042.01002 40.132.946.841.539.31012 40.029.341.355.641.5Потрібне покращення1025 39.531.347.439.440.6103 39.443.632.242.541.71041 38.821.545.652.144.81058 38.537.432.845.344.41061 37.531.438.639.944.51075 37.130.635.042.547.3=108 37.027.742.142.439.2=1086 37.035.332.733.152.3110 36.718.342.941.754.01115 36.627.440.436.446.61123 36.027.630.852.744.51132 35.740.327.536.941.2

Минулі звіти

Найбільше значення

2019: 2018: 2017: 2016: 2015: 2014: 2013: 2012:

Найменше значення 2019: 2018: 2017: 2016: 2015: 2014: 2013: 2012:

Україна в рейтингу Попри значний агропродовольчий потенціал Україна, станом на 2020 рік, займає останнє місце в Європі. Основні сильні сторони, що визначені в Індексі для України, такі: безпека харчових продуктів; низька частка населення за глобальною межею бідності; мінімальні зміни середніх витрат на харчування; низький рівень втрат продовольства. Найбільший негативний вплив на продовольчу безпеку України справляють фактори, які не є суто аграрними та пов'язані з загальною економічною ситуацією: високий рівень корупції, дорогі кредити та політична нестабільність. +201220132014201520162017201820192020за останні 9 років Значення індексу61.359.551.351.658.353.155.760.363.0 +1.7 Місце у світі444752596363637654 -10 Академік НААН України та доктор економічних наук М. Сичевський, говорячи про місце України в рейтингу, стверджує: «Позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки можуть бути суттєво зміцнені за рахунок «непродовольчих» чинників — досягнення політичної стабільності, покращення макроекономічної ситуації, зростання доходів населення, ефективної політики держави, спрямованої на подолання високої диференціації в доходах і споживанні різних соціальних груп, боротьби з корупцією, стимулювання наукової сфери. Також для покращення позицій України в рейтингу глобальної продовольчої безпеки необхідно зосередити увагу на створенні ефективної системи державного регулювання ринку продовольства, яка б включала розробку та впровадження моніторингу харчування населення, встановлення прозорого механізму надання державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів, а також імплементацію українського нормативно-правового законодавства відповідно до європейської практики, а саме регламентів ЄС у царині забезпечення безпечності та якості харчових продуктів»Сичевський М. П. Глобальна продовольча безпека та місце України в її досягненні. Економіка АПК. 2019. № 1. С. 6 — 17. DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.201901006.

Див. також Продовольча безпека Продовольча безпека в України Всесвітній саміт з продовольчої безпеки 2009 Глобальний індекс голоду

Примітки