Андські цивілізації були складними південноамериканськими суспільствами, що складалися з багатьох корінних народів. Вони простяглися вздовж хребта Анд на 4000 км від півдня Колумбії до Еквадору і Перу, включаючи пустелі прибережного Перу, на північ Чилі та північний захід Аргентини. Археологи вважають, що андські цивілізації вперше розвинулися на вузькій прибережній рівнині Тихого океану. Цивілізація Норте-Чико на території Перу є найстарішою відомою цивілізацією в Америці — вона бере свій початок з 3200 р. до н. е..
Попри серйозні екологічні виклики, андські цивілізації одомашнили широкий спектр культур, деякі з яких набули світового значення. Андські цивілізації також заслуговують уваги через монументальну архітектуру, текстильне ткацтво та багато унікальних особливостей створених ними суспільств.
Менш ніж за століття до приходу іспанських завойовників, інки, що вже облаштувались в Перу, об'єднали більшість Андських культур в єдину державу, яка охоплювала все те, що зазвичай називають Андською цивілізацією. Муїска Колумбії й Тімото-Куїкас Венесуели залишилися поза за межами впливу Інків.
Унікальність
Андійська цивілізація була однією з п'яти цивілізацій у світі, які вчені вважають «незайманими», тобто корінними, а не похідними від інших цивілізаційUpton, Gary and von Hagen, Adriana (2015), Encyclopedia of the Incas, New York: Rowand & Littlefield, p. 2. Some scholars cite 6 or 7 pristine civilizations.. Через свою ізоляцію від інших цивілізацій, корінні народи Анд були вимушені придумати власні, часто унікальні рішення екологічних та соціальних проблем.
Андській цивілізації не вистачало декількох ознак, що відрізняють її від незайманих цивілізацій у Старому Світі та від мезоамериканських культур. По-перше, і, мабуть, найважливіше, андські цивілізації не мали письмової мови. Замість цього, щоб передати інформацію, їхні суспільства використовували систему кіпу, систему вузлових і кольорових мотузок. Мало кіпу вціліло, і вони ніколи не були повністю розшифровані. Вчені сперечаються, чи можна було записувати лише чисельні дані за допомогою кіпу або ж вони використовувалися для наративного спілкування, справжньої системи письма. Використання кіпу сягає принаймні імперії Варі (600—1000 рр. н. е.), а можливо, набагато раніше — перуанської цивілізації Норте-Чико третього тисячоліття до нашої ери.
Андським цивілізаціям також не вистачало колісних транспортних засобів і тягових тварин. Люди на землях, які подорожували тільки пішки, а перевезення вантажів здійснювали тільки люди або лами, тварини, які могли перевозити вантаж до однієї чверті своєї ваги, максимум 45 кг . Лами не були великими або досить сильними, щоб використовувати для оранки або як верхові тварини для дорослих.
Щобільше, андські цивілізації зіткнулися з серйозними екологічними проблемами. Найбільш ранні цивілізації знаходилися на гіперпосушливих пустельних берегах Перу. Сільське господарство було можливим лише при зрошенні в долинах, що перетинаються річками з високих Анд, а також в декількох туманних оазах, які називаються ломами. У Андах сільське господарство обмежувалося тонкими ґрунтами, холодним кліматом, незначними або сезонними опадами, а також дефіцитом плоскої землі. Температури нижче нуля можуть виникати кожного місяця року на висотах понад 3000 м над рівнем моря, які є батьківщиною багатьох високогірських андських цивілізаційGuillet, David and others (1987), «Terracing and Irrigation in the Peruvian Highlands,» Current Anthropology, Vol. 28, No. 4, pp. 409—410. Downloaded from JSTOR..
Нарешті, андські цивілізації не мали грошей. Мідні гроші у вигляді сокири (також називані «найпами»)Smith, M.E. (1993). «Axe-Monies and Their Relatives» by Dorothy Hosler; Heather Lechtman; Olaf Holm. (Review). Ethnohistory, 40(1), pp. 148—149 і черепашки SpondylusКартер, Бенджамін. «Spondylus в південноамериканській доісторії» в Spondylus в доісторії: нові дані і підходи. Ред. Фотіс Іфантідіс і Маріанна Ніколаїду. БАР Міжнародна серія 2216. Оксфорд: Археопресс, 2011: 63–89. функціонували як засоби грошового обміну в деяких районах, особливо в прибережному Еквадорі, але більшість областей Анди були організовані за принципом взаємності та перерозподілу, а не грошей і ринків. Ці особливості були особливо помітні під час імперії інків, але виникли набагато раніше.Fagan, Brian M. (1996), The Oxford Guide to Archaeology, Oxford: Oxford University Press, p. 343
Сільське господарство
Сільське господарство в Південній Америці, можливо, почалося в прибережному Еквадорі з одомашненням гарбуза близько 8000 до н. е. культурою Лас-Вегас«Domestication History of the Squash Plant», https://www.thoughtco.com/domestication-history-of-the-squash-plant-172698 , accessed 19 Jun 2018.
Деякі вчені вважають, що найдавніші цивілізації на перуанському узбережжі спочатку більше залежали від морських ресурсів, ніж сільського господарства, в період становлення їхніх суспільств . Однак, як і в усіх цивілізаціях до кінця 19 століття, сільське господарство було головним заняттям переважної більшості людей. Найбільший внесок андської цивілізації в сучасний світ мали рослини, які її носії одомашнили. Культури, яку вирощували андці, часто були унікальними для регіону. Кукурудза, яка знайшла свій шлях до Анд з Мексики, часто була найважливішою культурою на нижчих і середніх висотах. Андці вирощували приблизно 70 різних рослин, майже стільки ж, скільки вирощували в Європі та АзіїStevens, William K., «Rediscovering the Lost Crops of the Inca,» The New York Times, October 31, 1989. Багато з цих рослин більше не культивуються, або є незначними культурами, але важливі рослини, які були одомашнені в або біля Анд, включають картоплю, кіноа, помідори, перець чилі, бавовну, коку, тютюн, ананаси, арахіс і кілька сортів бобівPiperno, Dolores r. (2011), «The Origins of Plant Cultivation and Domestication in the New World Tropics: Patterns, Process, and new Developments,» Current Anthropology, Vol. 52, No. 54, pp. S457–S459 Downloaded from JSTOR.. Тваринами, прирученими в Андах, були лами і морські свинки.
Виклики навколишнього середовища вимагали складних сільськогосподарських технологій. На відміну від Середнього Сходу, Анди не мали рослин, які легко стають культурними та мають велике насіння, таких як пшениця і ячмінь, а також великих і легко одомашнюваних тварин, таких як коні і свійська худобаDiamond, Jared (1999), Guns. Germs, and Steel: The Fate of Human Societies, New York: W.W. Norton & Co., pp. 83–113. Сільське господарство на пустельному узбережжі потребувало розвитку зрошення. У горах клімат і крутий рельєф вимагали цілого ряду технологічних рішень, таких як тераси (андени), експлуатації мікроклімату і селекції. Внаслідок кліматичних невизначеностей фермери традиційно вирощували кілька культур на декількох висотах і орієнтуванні за напрямком світу. На макрорівні суспільства і держави робили те ж саме з вертикальним архіпелагом, засновуючи колонії на різних висотах і місцях, щоб збільшити шанси успішного сільського господарства.
Археологічні культури
Караль
Цивілізація Норте-Чико (інша назва Караль) була складним доколумбовим суспільством, яке включало до 30 основних населених пунктів у нинішньому регіоні північно-центрального прибережного Перу. Це найдавніша відома цивілізація в Америці і одна з колисок цивілізації, де цивілізація окремо виникла в античному світі. Вона процвітала у 30—18 століттями до н. е. Альтернативна назва, Караль-Супе, походить від Священного міста Караль в долині Супе, великої і добре вивченої археологічної ділянки Норте-Чико. Складне суспільство Норте-Чико виникло через тисячоліття Шумеру в Месопотамії, було сучасником єгипетських пірамід, і передувало мезоамериканському ольмеку майже на два тисячоліття.
Вальдивія
Культура Вальдивія є однією з найдавніших відомих осідлих культур в Америці. Вона виникла з більш ранньої культури Лас-Вегас і процвітала на півострові Санта Єлена поблизу сучасного міста Вальдивія, Еквадор, між 3500 р. до н.е і 1800 р. до н. е.
Чавін
Культура Чавін в Перу вважається в першу чергу релігійним рухом. Культура, імовірно, почалася в нагір'ях Анд, а потім поширилася по всій країні. Культура Чавін має дуже відмінні художні стилі, особливо горщики із зображеннями, деякі з яких мали котячі форми. Чавін де Уантар був важливим ритуальним центром культури Чавін і датується близько 1500 року до н.е. .
Наска
Культура Наска була археологічною культурою, яка процвітала з 100 до 800 р. н. е. біля сухих південних берегів Перу в долинах річок басейну річки Ріо-Гранде-де-Наска і долині Іка (Silverman і Proulx, 2002). Перебуваючи під сильним впливом попередньої культури Паракас, яка була відома надзвичайно складним текстилем, культура Наска створила цілий ряд красивих ремесел і технологій, таких як кераміка, текстиль і геогліфи (широко відомі як лінії Наска). Вони також побудували вражаючу систему підземних водоводів, відомих як пукійос (puquios), які все ще функціонують сьогодні. Провінція Наска в регіоні Іка була названа на честь цього народу.
Моче
Цивілізація Моче (або культура Мочіка, ранній Чиму, Дочиму, Прото-Чиму і т. д.) процвітала в північній частині Перу приблизно від 100 до 800 р. н. е. під час Епохи регіонального розвитку. Хоча це є предметом деяких дебатів, багато вчених стверджують, що Моче не були політично організовані як монолітна імперія чи держава. Швидше за все, вони, ймовірно, були групою автономних державних утворень, які розділяли спільну культуру еліт, як це можна бачити в багатій іконографії та монументальній архітектурі, яка збереглася до нашого часу. Вони особливо відомі своєю майстерно намальованою керамікою, виробами з золота, монументальними спорудами (Уака) і іригаційними системами. Історію Моче можна розділити на три періоди — виникнення культури Моче в ранньому Моче (100—300 р.н. е.), її розширення і зростання під час Середнього Моче (300—600 р.н. е.), вирокремлення міст і подальший крах в Пізньому Моче. (500—750 р.н. е.)Bawden, G. 2004. «The Art of Moche Politics», in Andean Archaeology. (ed. H. Silverman). Oxford: Blackwell Publishers..
Чачапоя
Чачапоя, або «люди хмар», були андською цивілізацією, що мешкала у хмарних лісах регіону Амазонас сучасного північного Перу. Інки завоювали Чачапоя незадовго до приходу іспанців у Перу. Найбільш ранні тверді докази їх існування сягають близько 700 р.н. е., хоча можливо, що вони побудували поселення під назвою Гран Паятен, де деякі кераміки були датовані до 200 р. до н. е. Найбільшою відкритою ділянкою Чачапоя є Куелап. Також було виявлено ряд муміфікованих поховань.
Уарі
Уарі () були цивілізацією Середнього горизонту, яка процвітала в південно-центральних Андах і прибережній зоні Перу приблизно з 500 до 1000 років н. е.Культуру Уарі не слід плутати з сучасною етнічною групою і мовою, відомою як Уарі, з якою вона не має відомого зв'язку.. Уарі, як називалася колишня столиця, знаходиться 11 км на північний схід від міста Аякучо, Перу. Це місто було центром цивілізації, яка охоплювала більшу частину високогір'я й узбережжя Перу. Найбільш збереженими залишками, поруч із руїнами Уарі, є нещодавно відкриті руїни Північного Варі поблизу міста Чиклайо і Серро Баул в Мокеґуа. Також відомі руїни Уарі Пікіякта («Блошине місто»), що знаходиться недалеко на південний схід від Куско на шляху до озера Тітікака.
Тіуанако